Самоврядування

Статут учнівського самоврядування ЗОШ №8  I–III ступенів м. Житомира

Самоврядування це:

• метод організації дитячого колективу, який забезпечує формування відносин відповідальної залежності в колективі та організаторських рис окремої особистості;
• наслідок педагогічного управління дітьми з боку дорослих;
• принцип організації життя дитячого колективу;
• діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку та спрямована на вдосконалення колективу і кожної особистості зокрема.

     Метою діяльності УС є:

• розвиток навичок творчого вирішення завдань, створення позитивної мотивації та зацікавленості учнів;
• формування вміння мислити, узагальнювати;
• виховання поваги до колективу, почуття відповідальності;
• налагодження тісних контактів і взаєморозуміння між різними гілками громадськості, спільне вирішення проблем, профілактика виникнення конфліктних ситуацій;
• використання нових інноваційних технологій у виховній роботі.

Засідання учнівської ради відбуваються 2 рази у місяць. Під час таких засідань учні планують дитяче дозвілля, навчаються самостійно мислити, аналізувати, приймати рішення, думати не лише про себе, а й про тих, хто поряд, поважати їх та їхні права. У школярів виховується почуття патріотизму, відповідальності, громадянської свідомості та активності.

Діяльність учнівського самоврядування здійснюється за чітко складеними планами: засідань учнівської ради та кожного центру.

    На засіданнях активу розглядаються такі питання:

– затвердження плану проведення засідань активу та роботи дитячого колективу;

– визначення завдань щодо роботи центрів;

– проведення акцій «Від серця до серця» тощо.

Шляхи підвищення активності й ролі учнівського самоврядування:

1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності.
2. Активне їх залучення до всіх сфер життя учнівського колективу.
3. Поєднання самодіяльності дітей з керівництвом дорослих.
4. Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально-колективних ініціатив.
5. Повага педагогів до самостійний думок та рішень учнівського самоврядування, його органів.
6. Відкриття справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Реалізація в перспективі принципу: жодного підлеглого – усі відповідальні.
7. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання їх мистецтв управління.
8. Розширення рамок гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів самоврядування.